Соціально-християнська партiя

Мовою науки з нами розмовляе Господь Бог.

ЕНЕРГЕТИКО-ПОЛІТИЧНИЙ ГЕНОЦИД


Вступ.

В порядку денному ВРУ у період з 16-го по 19- те червня серед економіко-політичних законопроектів після неодноразових перенесень з одного скликання на інше, з однієї сесії на весні на наступну осінню сесію, з однієї сесесійної неділі на іншу вже N-ський раз заплановано розгляд законопроекту №1640 про ЄДСМ.
У чому причини такої парламентської чехарди з цим законопроектом?
Прийняття його завадить енергетичним лоббістам продовжувати енергетико-политичний геноцид українського народу через обманні тарифи!
Чим загрожує народу України не прийняття законопроекту №1640?
Подальшим погіршенням якості й катастрофічним до смертельного падінням рівня життя!
Кому загрожує введення в країні прозорого моніторингу і складення енергетичного балансу України?
Тим, хто є імпотентами в здійсненні запропонованих Президентом реформ!
Загалом Україні не прийняття законопроекту №1640 «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» і це найголовніше, загрожує продовженням війни на Сході країни.

Для України питання енергетичної безпеки у нинішніх умовах є головним чинником її економічної, а значить – національної безпеки. І це не обмовка, бо енергоємність номінального ВВП, за різними оцінками, складає від 60 до 70 відсотків. Важливою складовою енергетичної безпеки, як не дивно може видатися на перший погляд, є тарифоутворення. Хибне чи викривлене застосування тарифоутворення може призвести до наслідків, що будуть прямо протилежні очікуванням тих, хто «несвідомо» чи усвідомлено тарифами маніпулює.

Наведемо факти.

У 2015 році зараз маємо такий факт – владою прийнято рішення щодо підвищення відпускних цін (бо до тарифів ці ціни не мають прямого відношення, про що ми поговоримо нижче).А чи є таке «владне рішення» оправданим? На нашу думку – ні, воно не витримує критики.Підвищення відпускних цін мало б означати гарантовану спроможність тих, хто споживатиме енергоресурси і послуги ЖКГ, сплачувати за них у повній мірі.

Другий факт. Задамося питанням, а чи спроможні українські громадяни в нинішніх умовах сплачувати за новими цінами? За офіційними даними Держстату (наскільки їм можна вірити кожен з нас вирішить самостійно) споживчі ціни на товари і послуги зросли у 2015 році майже на 35 відсотків. З урахуванням реального, а не номінального рівні зарплат, що «усохли», як каже Держстат, «усього» лише на 17,3 відсотка, можна стверджувати, що за рік ми, у своїй переважній більшості, «збідніли» більш ніж на 40 – 45 відсотків. Опосередкованим підтвердження нашого припущення можуть служити дані рітейлерів – саме на 35 – 45 відсотків упав товарообіг найкрупніших торгових мереж. Інша невтішна інформація – безробіття (без врахування так званого «скритого») сягнуло рекордного за останні десятиліття рівня і перевищило 10 відсотків і це, як стверджують експерти, ще не межа.

Враховуючи усе перелічене, можна спрогнозувати іще один факт - рівень оплат лише за комунальні послуги може сягнути 70 відсотків реальних доходів середньостатистичного домогосподарства.

А тепер врахуємо наступний факт, який «влада» скромно замовчує. Підвищення цін на газ, електроенергію, теплопостачання, гарячу та холодну воду, водовідведення неодмінно призведе до лавиноподібного підвищення цін на усі інші товари і послуги.

За таких умов переважна більшість українських громадян виявиться неплатоспроможною.

Це факти.

А далі ще менш райдужна перспектива. Падіння внутрішнього попиту призведе до ще більшої стагнації (щоб не казати – повного колапсу) споживчого ринку, а за тим і зупинку і так ледь жевріючого внутрішнього виробництва. Що прослідує за цим очевидно – новий виток безробіття, остаточне зубожіння громадян і, як результат, соціальний вибух, наслідки якого спрогнозувати неможливо.

І ніякі субсидії нас не врятують. Не врятують, бо беруться вони не з неба, а з наших з вами податків. Звідки ж братимуться податки, якщо перспектива економіки не просто песимістична, а таки катастрофічна, смертельна економічна загроза?!

Чи знають вищі посадові особи про необхідність зведення реального енергетичного балансу держави? Мали б знати… А якщо не хочуть знати?! Це може означати тільки одне – їх влаштовує корупція і непрозорість ринків ПЕК і ЖКГ, що рівноцінно тому, що їм не потрібні жодні реформи. Їх цілком влаштовують «схеми» особистого збагачення, унаслідувані від «папєрєдніків.

А це є реальна загроза стану національної безпеки і оборони держави.

Реакція Уряду.

Постає питання – а чи мала у своєму розпорядженні виконавча влада такий механізм? Виявляється мала. І давно мала у своєму розпорядженні.

Цей механізм – Проект «Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі - ЄДСМ) був розроблений, відповідно до розпорядження КМУ від 26.10.2000 року № 428-р., рядом провідних інститутів НАН України та двічі апробований у робочій моделі і довів свою високу ефективність. Однак практичне впровадження ЄДСМ так і не було здійснено, хоча, починаючи з 2000 року щодо цього приймалося немало владних рішень і давалися відповідні доручення найвищих посадових осіб держави.

Реакції Уряду немає.

Реакція Президента України.

Президент України своїм Указом від 25 травня 2015 року № 287/2015 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України”. В Стратегії одним із найважливіших завдань є конкретне завдання, суть якого поляє конкретно у наступному, дала мовою Стратегії: «...забезпечити створення єдиної державної системи моніторингу...»

Реакція Президента є.

Тепер повернемось до «тарифів».

Знов про факти. Можна стверджувати, що «тарифної політики», не як словосполучення, а як цілеспрямовано управлінської діяльності органів влади, в Україні не існує.

Це факт. Те, що мало б бути тарифною політикою, підмінено затвердженням затратних калькуляцій виробників та постачальників енергетичних ресурсів і комунальних послуг. Причому, якими будуть затверджені ці калькуляції повністю залежить від певної касти чиновників. А там де присутній чиновницький фактор, присутня і корупція.

Це також факт.

Тарифи повинні встановлюватися виходячи не із так званого затратного принципу (на основі «ручного» затвердження чиновниками затратних калькуляцій), що має місце на сьогодні, а, із загальнодержавних пріоритетів і диференціюватися шляхом державного прогнозування на основі енергентичного балансу. Оскільки «затратний принцип» тарифоутворення призвів до дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві, завданням тарифної політика має стати також і усунення такого дисбалансу.

І головний факт - саме енергетичний баланс країни повинен стати тим базисом, тим механізмом, на основі якого має формуватися державна політика щодо тарифоутворення. Але за усі роки незалежності влада так і не спромоглася до зведення енергетичного балансу на усіх рівнях – місцевому, територіальному, галузевому та загальнодержавному.

Є фактом те, що зведення енергетичного балансу унеможливлюється через відсутність відповідного дієвого механізму, що дозволив би здійснювати облік первинних і вторинних енергоресурсів та послуг ЖКГ, моніторинг їх якості, транспортування, постачання, споживання та оплати за фактично поставленими обсягами та якістю у режимі реального часу.

Тарифи не є достовірними.

:

- Економічний ефект від впровадження ЄДСМ може скласти мінімум 20% доходів державного бюджету в перший рік роботи системи;

- Зниження енергоємності ВНП складе як мінімум 20%.

- ЄДСМ надасть можливість урядові відстежувати практично в режимі «он-лайн» ринки первинних та вторинних енергоносіїв та житлово-комунального господарства і вживати оперативні випереджувальні заходи для подолання можливих негативних тенденцій.

- Впровадження ЄДСМ призведе до створення додаткових робочих місць висококваліфікованих спеціалістів, а також збільшить замовлення на виробництво телекомунікаційного обладнання та інформаційних технологій вітчизняних підприємств.

Оцінки позитивні.

А чи можна було уникнути в Україні тарифного «геноциду»

Так. Можна було б. Можна, якщо б влада спромоглася на зведення енергетичного балансу держави і на справжні реформи в ПЕК і ЖКГ, а не голослівні декларації і імітацію реформ. Чому ж цього не було зроблено? А тому, що енергетичний баланс і реальні реформи апріорі означають прозорість і відкритість ринків паливно-енергетичного комплексу і ЖКГ. А відкритість і прозорість означає мінімізацію корупції та унеможливлення викривлення тарифів, а, значить, будь-які можливості до грабунку громадян.

Враховуючи всі вищевикладені аргументи народними депутатами України О. Кіршем, С. Капліним, О. Ляшком, П. Юрчишиним, І.Кириленком і було внесено на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект - «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 1640 від 26.12.2014 р.)

Законопроект вже в шосте внесений на розгляд Верховної Ради України.

В попередніх скликаннях законопроект про ЄДСМ двічі приймався Верховною Радою України у першому читанні, але потім «успішно» провалювався.

В останній редакції законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України VIII cкликання, повністю врахованівсі зауваження та пропозиції, які надавалися до всіх попередніх редакцій. Але не зважаючи на ці обставини, повністю проігнорувавши позитивні експертні висновки Головного науково-експертного управління, Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України та НАН України Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при розгляді законопроекту про ЄДСМ "повівся” на небажання міністерств впроваджувати ефективні економічні реформи в державі, що несе в собі наявні корупціогенні чинники, та запропонував Верховній Раді України його доопрацювати.

Що доопрацьовувати?

Але і на сьогодні, на жаль, не зважаючи на прийняту Верховною Радою України 04.06.2015 року Постанову Верховної Ради України "Про план законодавчого забезпечення реформ в Україні”, яким передбачено прийняття законопроекту про ЄДСМ ( стор.295, № п/п 387 плану), комітет своєї позиції не змінив.

Так що рішення Верховної Ради України обов’язкове до виконання не всіма?

Ну що ж комітет ще має можливість змінити своє рішення під час доповіді щодо суті законопроекту при його розгляді Верховною Радою України.

Висновки.

Спроможеться нарешті чи ні законодавча влада на прийняття закону? Виконає вона своє рішення – прийняту 04.06.2015 року Постанову Верховної Ради України "Про план законодавчого забезпечення реформ в Україні”, яким передбачено прийняття законопроекту про ЄДСМ ( стор.295, № п/п 387 плану) та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України”?

Авжеж вже на сьогодні всьому суспільству в країні зрозуміло що завдяки впровадженню ЄДСМ держава нарешті отримає реальний енергетичний баланс що надасть можливість впровадження сталих реформ в Україні.

Неприйняття ВРУ законопроекту №1640 є прямим блокуванням беззаперечного і негайного виконання завдань Стратегії і положень Указу Президента України та власного рішення від 04.06.2015 року.

Висновки - нехай влада спроможеться.

Бо не дай Бог, щоб інші висновки, і в інший спосіб зробив народ України.

 

Негребецький Олександр Сергійович

Заступник Голови партії

www.sexy-online.ru/www.shablony.info