Соціально-християнська партiя

Мовою науки з нами розмовляе Господь Бог.

Відкритий лист директору Національного антикорупційного бюро України СИТНИКУ А.С.

вул. Новоконстянтинівська, 10/13, Україна, м. Київ

Tел. 0674091465

 

Вих. 12-іі5 від 14.01.2016 р.                                              Директору

Національного антикорупційного

бюро України

СИТНИКУ А.С.

Щодо подолання корупції в
паливно-енергетичному комплексі
житлово-комунальній сфері

 

Шановний Артеме Сергійовичу!

Направляємо на Ваш розгляд інформаційно – роз’яснювальну довідку щодо необхідності впровадження в Україні системно діючого державного механізму, як одного з найефективніших інструментів по попередженню, виявленню, припиненню, розслідуванню та розкриттю корупційних правопорушень, а також запобіганню вчинення нових.

Епіграф

Чи вирішаться врешті-решт народні депутати України на прийняття доленосного для держави рішення – впровадження в Україні Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги функціонування якої, в першу чергу, направлено на ліквідацію самої тотальної, на нашу думку, системно організованої багаторічно діючої загальнодержавної корупційної схеми в Україні (законопроект реєстр. №1640)?

Чи виконають вони своє рішення – прийняту 04.06.2015 року Постанову Верховної Ради України "Про план законодавчого забезпечення реформ в Україні”, яким передбачено прийняття законопроекту про ЄДСМ ( стор.295, № п/п 387 плану) та затверджений Указом Президента України ввід у діюрішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України”, в якій одним із найважливіших питань є конкретне завдання - далі мовою Стратегії: «...забезпечити створення єдиної державної системи моніторингу...»?

З метою посилення рішучості народних депутатів України з прояви "політичної волі" щодо необхідності впровадження ЄДСМ в державі на розгляд Верховної Ради України Президентом України було направлено проект Закону України Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення ( реєстр. №2505а від 14.08.2015р), на прийняття якого в цілому як Закон також чомусь, с першого заходу, не вистачило "політичної волі" народних обранців не зважаючи на позитивне рішення профільного комітету.

Нагальне.

В порядку денному ВРУ серед економіко-політичних законопроектів після неодноразових перенесень з одного скликання на інше, з однієї сесії на весні на наступну осінню сесію, з однієї сесійної неділі на іншу вже N-ський раз заплановано розгляд законопроекту про ЄДСМ, внесенного на розгляд ВРУ вшосте на протязі п’яти останніх скликань.Такій послідовній "політичній волі"народних обранців можна тільки позаздрити.У чому причини такої парламентської чехарди з цим законопроектом?Прийняття його завадить енергетичним лобістам продовжувати енерго-політичний геноцид українського народу через обманні тарифи!Чим загрожує народу України не прийняття законопроекту про ЄДСМ? Подальшим погіршенням якості й катастрофічним до смертельного падінням рівня життя!Кому загрожує введення в країні прозорого моніторингу і складення енергетичного балансу України? Тим, хто є імпотентами в здійсненні запропонованих Президентом реформ!Загалом Україні не прийняття законопроекту №1640 «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги»і це найголовніше, загрожує продовженням війни на Сході країни.

Для України питання енергетичної безпеки у нинішніх умовах є головним чинником її економічної, а значить – національної безпеки. І це не обмовка, бо енергоємність номінального ВВП, за різними оцінками, складає від 60 до 70 відсотків. Важливою складовою енергетичної безпеки, як не дивно може видатися на перший погляд, є тарифоутворення. Хибне чи викривлене застосування тарифоутворення може призвести до наслідків, що будуть прямо протилежні очікуванням тих, хто «несвідомо» чи усвідомлено тарифами маніпулює.

Наведемо факти

Перший факт.

У 2015 році владою прийнято рішення щодо підвищення відпускних цін (бо до тарифів ці ціни не мають прямого відношення, про що ми поговоримо нижче).

А чи є таке «владне рішення» оправданим? На нашу думку – ні, воно не витримує критики. Підвищення відпускних цін мало б означати гарантовану спроможність тих, хто споживатиме енергоресурси і послуги ЖКГ, сплачувати за них у повній мірі.

Другий факт.

Задамося питанням, а чи спроможні українські громадяни в нинішніх умовах сплачувати за новими цінами? За офіційними даними Держстату (наскільки їм можна вірити кожен з нас вирішить самостійно) споживчі ціни на товари і послуги зросли у 2015 році майже на 35 відсотків. З урахуванням реального, а не номінального рівні зарплат, що «усохли», як каже Держстат, «усього» лише на 17,3 відсотка, можна стверджувати, що за рік ми, у своїй переважній більшості, «збідніли» більш ніж на 40 – 45 відсотків. Опосередкованим підтвердження нашого припущення можуть служити дані рітейлерів – саме на 35 – 45 відсотків упав товарообіг найкрупніших торгових мереж. Інша невтішна інформація – безробіття (без врахування так званого «скритого») сягнуло рекордного за останні десятиліття рівня і перевищило 10 відсотків і це, як стверджують експерти, ще не межа.

Третій факт.

Враховуючи усе перелічене, можна спрогнозувати що рівень оплат лише за комунальні послуги може сягнути 70 відсотків реальних доходів середньостатистичного домогосподарства.

Четвертий факт.

А тепер врахуємо те, що «влада» скромно замовчує. Підвищення цін на газ, електроенергію, теплопостачання, гарячу та холодну воду, водовідведення неодмінно призведе до лавиноподібного підвищення цін на усі інші товари і послуги.

За таких умов переважна більшість українських громадян виявиться неплатоспроможною.

Це факти.

Що далі?

А далі ще менш райдужна перспектива. Падіння внутрішнього попиту призведе до ще більшої стагнації (щоб не казати – повного колапсу) споживчого ринку, а за тим і зупинку і так ледь жевріючого внутрішнього виробництва. Що прослідує за цим очевидно – новий виток безробіття, остаточне зубожіння громадян і, як результат, соціальний вибух, наслідки якого спрогнозувати неможливо.

І ніякі субсидії нас не врятують. Не врятують, бо беруться вони не з неба, а з наших з вами податків. Звідки ж братимуться податки, якщо перспектива економіки не просто песимістична, а таки катастрофічна, смертельна економічна загроза?!

Чи знають вищі посадові особи про необхідність зведення реального енергетичного балансу держави? Мали б знати… А якщо не хочуть знати?! Це може означати тільки одне – їх влаштовує корупція і непрозорість на ринках ПЕК і ЖКГ, що рівноцінно тому, що їм не потрібні жодні реформи. Їх цілком влаштовують «схеми» особистого збагачення, унаслідуванні від папєрєдніків

Це загроза стану національної безпеки і оборони.

Реакція Уряду.

Постає питання – а чи мала у своєму розпорядженні виконавча влада такий механізм? Виявляється мала. І давно мала у своєму розпорядженні.

Цей механізм – Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі - ЄДСМ) був розроблений, відповідно до розпорядження КМУ від 26.10.2000 року № 428-р., рядом провідних інститутів НАН України, двічі був апробований у робочій моделі та довів свою високу ефективність. Однак практичне впровадження ЄДСМ так і не було здійснено, хоча, починаючи з 2000 року щодо цього приймалося немало владних рішень і давалися відповідні доручення найвищих посадових осіб держави.

Реакції Уряду немає.

Реакція Президента України .

 

Президент України своїм Указом від 25 травня 2015 року № 287/2015 ввів у діюрішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України”. В Стратегії одним із найважливіших завдань є конкретне завдання, суть якого полягає конкретно у наступному, далі мовою Стратегії: «...забезпечити створення єдиної державної системи моніторингу...».

Також, з метою посилення питання щодо необхідності впровадження ЄДСМ в державі, Президентом на розгляд Верховної Ради України направлено Проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення ( реєстр. №2505а від 14.08.2015р)

Рішення профільного комітету ВРУ наступне – "Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, Президент України, реєстр.№2505а, прийняти за основу у першому читанні та в цілому.

Закон прийнято, але позитиву від йогоприйняття ніякого – (головна по поправках А. Бабак).

Позитивна реакція Президента є, а ВРУ знову "зістрибнула.

Тепер повернемось до «тарифів».

Знов про факти.

Можна стверджувати, що «тарифної політики», не як словосполучення, а як цілеспрямовано управлінської діяльності органів влади, в Україні не існує.

Це факт.

Те, що мало б бути тарифною політикою, підмінена затвердженням затратних калькуляцій виробників та постачальників енергетичних ресурсів і комунальних послуг. Причому, якими будуть затверджені ці калькуляції повністю залежить від певної касти чиновників. А там де присутній чиновницький фактор, присутня і корупція.

Це також факт.

Тарифи повинні встановлюватися виходячи не із так званого затратного принципу (на основі «ручного» затвердження чиновниками затратних калькуляцій), що має місце на сьогодні, а, із загальнодержавних пріоритетів і диференціюватися шляхом державного прогнозування на основі енергетичного балансу. Оскільки «затратний принцип» тарифоутворення призвів до дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві, завданням тарифної політика має стати також і усунення такого дисбалансу.

І головний факт - саме енергетичний баланс країни повинен стати тим базисом, тим механізмом, на основі якого має формуватися державна політика щодо тарифоутворення. Але за усі роки незалежності влада так і не спромоглася до зведення енергетичного балансу на усіх рівнях – місцевому, територіальному, галузевому та загальнодержавному.

Є фактом те, що зведення енергетичного балансу унеможливлюється через відсутність відповідного дієвого механізму, що дозволив би здійснювати облік первинних і вторинних енергоресурсів та послуг ЖКГ, моніторинг їх якості, транспортування, постачання, споживання та оплати за фактично поставленими обсягами та якістю у режимі реального часу.

Тарифи не є достовірними.

Оцінки експертів Національної академії наук України:

- Економічний ефект від впровадження ЄДСМ може скласти мінімум 20% доходів державного бюджету в перший рік роботи системи;

- Зниження енергоємності ВНП складе як мінімум 20%.

- ЄДСМ надасть можливість урядові відстежувати практично в режимі «он-лайн» ринки первинних та вторинних енергоносіїв та житлово-комунального господарства і вживати оперативні випереджувальні заходи для подолання можливих негативних тенденцій.

- Впровадження ЄДСМ призведе до створення додаткових робочих місць висококваліфікованих спеціалістів, а також збільшить замовлення на виробництво телекомунікаційного обладнання та інформаційних технологій вітчизняних підприємств.

Оцінки позитивні.

А чи можна було уникнути в Україні тарифного «геноциду»?

Так. Можна було б. Можна, якщо б влада спромоглася на зведення енергетичного балансу держави і на справжні реформи в ПЕК і ЖКГ, а не голослівні декларації і імітацію реформ. Чому ж цього не було зроблено? А тому, що енергетичний баланс і реальні реформи апріорі означають прозорість і відкритість ринків паливно-енергетичного комплексу і ЖКГ. А відкритість і прозорість означає мінімізацію корупції та унеможливлення викривлення тарифів, а, значить, будь-які можливості до грабунку громадян.

Враховуючи всі вищевикладені аргументи народними депутатами України О. Кіршем, С. Капліним, О. Ляшком, П. Юрчишиним, І.Кириленком і було внесено на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект - «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 1640 від 26.12.2014 р.)

Законопроект вже в шосте внесений на розгляд Верховної Ради України.

В попередніх скликаннях законопроект про ЄДСМ двічі приймався Верховною Радою України у першому читанні, але потім «успішно» провалювався.

В останній редакції законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України VIII скликання, повністю враховані всі зауваження та пропозиції, які надавалися до всіх попередніх редакцій. Але не зважаючи на ці обставини, повністю проігнорувавши позитивні експертні висновки Головного науково-експертного управління, Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України та НАН України Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при розгляді законопроекту про ЄДСМ "повівся” на небажання міністерств впроваджувати ефективні економічні реформи в державі, що несе в собі наявні корупціогенні чинники, та запропонував Верховній Раді України його доопрацювати. Таке рішення Комітету було прийнято завдяки наполегливості народного депутата України, члена комітету, Альони Бабак.

Що доопрацьовувати? До нестями допрацьований законопроект?

Висновки.

Авжеж вже на сьогодні всьому суспільству в країні зрозуміло що в умовах наближення дефолту країни тільки завдяки впровадженню ЄДСМ можна його запобігти за рахунок одержання державою реального енергетичного балансу що надасть можливість впровадження сталих реформ в Україні та призведе до підвищення її авторитету у всьому демократичному світі.

Неприйняття ВРУ законопроекту №1640 та викривлення змісту прийнятого Закону України № 887-VIII від 10.12.2015р є прямим блокуванням беззаперечного і негайного виконання завдань Стратегії і положень Указу Президента України та рішення Верховної Ради України від 04.06.2015р.

ВпровадженняЄДСМ в України це:

1. Дієвий механізм забезпечення громадського контролю у відповідних сферах економіки з метою не допущення адміністративного та фінансового впливу на громадянське суспільство, президентську, виконавчу, політичну та судову влади з боку власників природних монополій.

2. Дієвий механізм зниження загостреної на сьогодні соціальної напруги в суспільстві держави, пов’язаної з безконтрольністю та узаконенням корупційних схем при визначені вартості на товари, роботи і послуги в паливно-енергетичному комплексі, житлово-комунальній сфері та економіці в цілому, що негативно впливає на рівень внутрішньої та зовнішньої національної безпеки України.

3. Дієвий механізм досягнення Україною побудови прозорої цифрової економіки держави.

Просимо Вас, шановний Артеме Сергійовичу, вжити відповідних заходів.

Додатки:

- неодноразові звернення до Голови ВРУ, Глав Фракцій та Груп ВРУ, народних депутатів України, науково-експертні висновки та проаналізовані рішення Комітетів ВРУ на 24 арк.

З повагою

Лідер партії Негребецький О.С.

(Тел. +380 97525-30-42)

www.sexy-online.ru/www.shablony.info